Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак  колишній чоловік  відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

 

Світлана Попова

 

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4  місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном  може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

 

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим. 

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Державна реєстрація народження,

у тому числі ромської національності

 

Величезною є проблема народжуваності дітей у ромських національних меншинах вдома, без надання медичної допомоги, з одночасним несвоєчасним зверненням до органів державної реєстрації актів цивільного стану з питання державної реєстрації народження. Але останнім часом, спостерігається тенденція, за якою все більше жінок – представниць ромських меншин, народжують дітей у медичних закладах.

Правовий статус представників ромської національної меншини визначено у міжнародному та національному законодавстві України. З врахуванням вимог статті 1 Закону України "Про національні меншини в Україні" представникам ромської національної меншини, які є громадянами України, на території України гарантуються рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримується розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини.

Громадяни України всіх національностей зобов’язані дотримуватися Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, поважати мови, культури, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу та всіх національних меншин.

З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, Указом Президента України від 08.04.2013 р. № 201 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Основними завданнями з реалізації Стратегії є сприяння правовому соціальному захисту ромів, сприяння їх зайнятості, підвищення освітнього рівня, забезпечення охорони здоров’я ромів, поліпшення житлово-побутових умов ромів, задоволення культурних та інформаційних потреб.

Згідно з частинами 3,4 статті 49 Цивільного кодексу України народження фізичної особи та її походження підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року та глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за №52/5 (зі змінами) державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Підставами для державної реєстрації народження дитини є:

- медичне свідоцтво про народження;

- паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків ( одного з них);
- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини ( свідоцтво про шлюб, заява матері та батька дитини про визнання батьківства, заява про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Крім того завдяки пілотному проекту Міністерства юстиції України можливо зареєструвати народження дитини і безпосередньо в пологовому будинку де народилася дитина.

Пунктами 14, 15, 17 та 18 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації визначено:

- якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини за заявою будь-кого з них;

- якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі медичного свідоцтва про народження та паспорта, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства;

- якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності;

- якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім'я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України . За заявою про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, поданою іншою особою, відомості про батька записуються в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту. Відомості про матір наводяться на підставі медичного свідоцтва про народження та паспорта, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, власне ім'я і по батькові дитини та батька - за вказівкою заявника. При цьому по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується).

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини. У разі несвоєчасної державної реєстрації народження дитини складається протокол про адміністративні правопорушення.

Звертаємо увагу, що державна реєстрація проводиться незалежно від етнічного походження та соціального статусу громадян, в тому числі і ромської національності. Відповідно Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 23.11.2015 року №1393-р, метою якого є удосконалення законодавства про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту відповідно до міжнародних стандартів та запровадження позитивних стимулів для вільної доступної реєстрації народження усіх дітей, незважаючи на їх етнічне походження та соціальний статус.

 

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

·        самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 

·        отримати психологічну підготовку до пологів;

·        бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

·        отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.  

Які права має жінка під час пологів?  

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

 

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

·        витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;

·        довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

 

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює  сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

 

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

 

1.      державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;

2.      реєстрація місця проживання новонародженої дитини;

3.      призначення допомоги при народженні дитини;

4.      призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

5.      реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

6.      реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

7.      отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

8.      визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;

9.      присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

             

·        Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

 

·        Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

 

·        Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

 

·        Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права. Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

 

            Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування;

отримати психологічну підготовку до пологів;

бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.  

Які права має жінка під час пологів?  

 

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

 

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.

 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

 

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

 

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

 

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми.

 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

 

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

 

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

 

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

 

витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;

 

довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

 

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

 

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

 

державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;

 

реєстрація місця проживання новонародженої дитини;

 

призначення допомоги при народженні дитини;

 

призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

 

реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

 

реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

 

отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

 

визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;

 

присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

 

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

 

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

 

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

 

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

 

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

 

Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Законодавством України, зокрема частиною третьою статті 313 Цивільного кодексу України, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі (лікування чи оздоровлення за кордоном, туристична екскурсія, поїздка до родичів тощо), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або разом з особами, які уповноважені батьками дитини.

Стаття присвячена особливостям виїзду неповнолітніх громадян за межі України у супроводі мами і тата, одного з батьків або з іншими членами сім’ї. В статті розглянуто найбільш актуальні питання і проблеми, що супроводжують вивезення дитини за кордон.

Який порядок вивезення дитини за межі України?

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених ними, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки запланованої поїздки.

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

батько є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску

є підтверджена заборгованість по сплаті аліментів терміном більше чотирьох місяців

в закордонному паспорті матері або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України до іншої держави чи відмітка про взяття на постійний консульський облік.

Згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

довідка про народження дитини, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України

довідка про наявність боргу по аліментам, видана державним або приватним виконавцем

рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України

судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним

рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім

судове рішення про позбавлення батьківських прав

свідоцтво про смерть другого з батьків

Які документи потрібні для поїздки за кордон з дитиною?

Неповнолітні діти можуть перетинати межі України за допомогою закордонного паспорту, проїзного документу або за закордонним паспортом батьків (з внесеними даними про дитину). Слід зазначити, що міграційна служба України припинила виготовлення проїзних документів для дітей, а також їх внесення в закордонні паспорти батька або матері. Дійсний проїзний документ дитини може використовуватися для виїзду за кордон до закінчення терміну дії, але не пізніше, ніж до 1 жовтня 2019 року.

Таким чином, переймаючи європейську практику, найближчим часом закордонний паспорт для дитини буде єдиним діючим документом для перетину кордону. При цьому оформити його можна і новонародженим, але термін дії документа для дітей, які не досягли 16 років, обмежений чотирма роками. Після досягнення 16-річного віку закордонний паспорт видається на 10 років.

На сьогоднішній день держава пропонує перелік гарантій для осіб, які втрачають родичів. Перш за все, мова йде про отримання допомоги на поховання. Наголошуємо, що у разі смерті пенсіонера, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Якщо померла особа одержувала пенсію як така, що перебувала на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України – членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується як компенсація за поховання допомога у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (окрім випадків, коли поховання було здійснено за рахунок держави). Для отримання коштів необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду України, де пенсіонер перебував на обліку, з наступними документами:

·       документ, що посвідчує особу заявника;

·       заява про виплату допомоги на поховання;

·       свідоцтво про смерть;

·       витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера (у разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави).

Наступним видом гарантій є виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера. Відповідно, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї (чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку,  діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні). Такі особи мають звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. До органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім’ї подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім’ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Якщо одночасно звертаються кілька членів сім’ї – сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв’язку з відсутністю членів сім’ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Корисною можливістю для непрацездатних членів сім’ї померлої особи, які були на її утриманні, є можливість отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Необхідною умовою є наявний у годувальника на день смерті страховий стаж, який був би йому необхідний для призначення пенсії по III групі інвалідності (у разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера, особи з інвалідністю, яка настала у період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, а також у випадку смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності) – тривалість страхового стажу не враховується).

 

Пенсіонери (члени сім’ї), для яких матеріальна допомога, одержувана від померлої особи, була постійним і основним джерелом засобів до існування, мають право перейти на пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

Розмір такої пенсії встановлюється:

·       на одного непрацездатного члена сім'ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;

·       на двох та більше непрацездатних членів сім'ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками;

·       дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Період призначення пенсії – весь час непрацездатності особи, а для осіб, які досягли пенсійного віку –  довічно.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія, однак на заявою члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. 

Доволі часто працівники самостійно або під впливом обставин змінюють умови своєї роботи: це може бути зміна виду трудової діяльності, робочого місця, розміру і систем оплати заробітної плати, пільг, графіку та інших умов. Одне із завдань органів юстиції – надати кожному громадянинові можливість ознайомитися із особливостями законодавчого регулювання відносин, що виникають у цій площині.

Так, сучасне трудове законодавство чітко виокремлює три основні способи зміни умов праці: переведення, переміщення та зміна істотних умов праці. Кожен із процесів має свої особливості та вимагає уособленого підходу. Найбільш поширеними передумовами для переведення є зміна виду виконуваної діяльності чи місця роботи – із залишенням працівника на тому ж самому підприємстві, зміною установи чи його переїздом у зв’язку з виконанням посадових обов’язків до іншої місцевості. Для переведення, в будь-якому випадку, потрібна згода працівника. Однак існують і винятки: можливе переведення особи строком до одного місяця на іншу роботу без отримання згоди для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, лише якщо така робота не протипоказана їй за станом здоров’я; оплата праці при цьому має бути не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. Крім того, забороняється долучати до такої роботи вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди. Дозволяється також переводити працівника на іншу роботу у разі простою (зупинення роботи відділу, сектору, підприємства) за отримання його згоди строком до одного місяця та з урахуванням спеціальності і кваліфікації.

Переміщення ж не потребує зміни спеціальності, кваліфікації чи посади особи і  часто відбувається в межах одного підприємства, хоча місце безпосереднього виконання роботи може бути змінено у межах однієї місцевості. В даному випадку згода не є обов’язковою, однак забороняється перемішувати особу на роботу, протипоказану їй за станом здоров’я.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів, найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У разі незгоди зі змінами – трудовий договір із такою особою припиняється.

Тож підвищуйте рівень правової обізнаності та убезпечуйте себе від неочікуваних ситуацій на роботі!

  Доволі часто до органів юстиції звертаються громадяни з проханням надати консультацію щодо можливості отримання аліментів особою, яка вже досягла повноліття. Наголошуємо, що однією із умов для отримання матеріальної допомоги такого характеру є продовження навчання – до досягнення особою двадцяти трьох років.  

Причому не має значення якою є форма навчання – денна, вечірня чи заочна. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. При вступі на денну форму навчання аліменти можуть бути присуджені щомісячно, але без урахування часу літніх канікул, на заочну – одноразово (один раз на рік) або посеместрово. Також варто брати до уваги той факт, що аліменти можуть бути сплачені лише за умови, коли інший з батьків має можливість надавати матеріальну допомогу. При визначенні їх розміру можуть бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, а також проживання за місцем його знаходження.

 

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

Анастасія Подорожня

 

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.  

Як змінити місце голосування  під час повторного голосування?

Для того, щоб повторно  проголосувати на чергових виборах Президента України  не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.

Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

·         Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;

·         Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

·         документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

 Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?

Взяти один із документів:

Документи, які  можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

·         видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

·         демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;

·         наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;

·         винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;

·         фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;

·         голосування більш ніж один раз;

·         отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаютьсядо кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

·         Інформація про вибори Президента України: cvk. gov.ua/vp_2019/

·         Державний реєстр виборців: drv.gov.ua

·         Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

·          

·         Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Вітаю, шановний Міністре! Мені 21 рік, шукаю першу роботу після закінчення ВНЗ. Розкажіть, будь ласка, на що потрібно звернути увагу під час працевлаштування?
Артем Ліванов

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт. 

Що таке трудовий договір?
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Як укладається трудовий договір?
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:
при організованому наборі працівників;
при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
при укладенні контракту;
у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
при укладенні трудового договору з фізичною особою;
в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
трудову книжку;
документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?
При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: 

осіб, які не досягли 18-ти років;
молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
вагітних жінок;
одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість? 
Контракт - це особлива форма трудового договору, в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?
Контракт - це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.
Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.
Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.
В контракті передбачено можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору. 

Який порядок, зміст та умови контракту?
Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:
обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;
строк дії контракту;
права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;
умови матеріального забезпечення й організації праці;
підстави припинення та умови розірвання контракту;
соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.