Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

Анастасія Подорожня

 

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.  

Як змінити місце голосування  під час повторного голосування?

Для того, щоб повторно  проголосувати на чергових виборах Президента України  не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.

Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

·         Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;

·         Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

·         документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

 Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?

Взяти один із документів:

Документи, які  можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

·         видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

·         демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;

·         наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;

·         винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;

·         фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;

·         голосування більш ніж один раз;

·         отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаютьсядо кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

·         Інформація про вибори Президента України: cvk. gov.ua/vp_2019/

·         Державний реєстр виборців: drv.gov.ua

·         Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

·          

·         Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Вітаю, шановний Міністре! Мені 21 рік, шукаю першу роботу після закінчення ВНЗ. Розкажіть, будь ласка, на що потрібно звернути увагу під час працевлаштування?
Артем Ліванов

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт. 

Що таке трудовий договір?
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Як укладається трудовий договір?
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:
при організованому наборі працівників;
при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
при укладенні контракту;
у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
при укладенні трудового договору з фізичною особою;
в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
трудову книжку;
документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?
При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: 

осіб, які не досягли 18-ти років;
молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
вагітних жінок;
одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість? 
Контракт - це особлива форма трудового договору, в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?
Контракт - це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.
Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.
Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.
В контракті передбачено можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору. 

Який порядок, зміст та умови контракту?
Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:
обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;
строк дії контракту;
права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;
умови матеріального забезпечення й організації праці;
підстави припинення та умови розірвання контракту;
соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

8 квітня світова правозахисна спільнота відзначає Міжнародний день ромів. Роми належать до національної меншини, яка постійно стикається із дискримінацією в українському суспільстві. Не дивлячись на спосіб проживання (дисперсно або компактно), вони, відповідно до результатів соціологічних досліджень і моніторингів, вважаються однією з найбільш соціально уразливих груп.

Ромські жінки в Україні зазнають множинної дискримінації – за статтю, за етнічною ознакою, місцем проживання. Особливо це стосується тих ромок, які мешкають у районах компактного проживання (у так званих «таборах» або у сільській місцевості). Вони обмежені у виборі репродуктивної поведінки (змушені рано виходити заміж і народжувати більше 2-3 дітей), у доступі до освіти (у порівнянні з хлопчиками), у працевлаштуванні, в доступі до медичного обслуговування тощо.

Так, одна із перших ромських громадських організацій в Україні – Асоціація ромів Ізмаїла -  була заснована у 1993 році саме з метою вирішення суспільно-правових проблем  ромів України.

На сьогодні в Україні активно діє одна з найвідоміших ромських організацій – Ромський жіночий фонд «Чіріклі», який більше 20 років займається проблематикою становища ромів в Україні загалом і ромських жінок, зокрема представляє інтереси українських ромів в ООН, ОБСЄ, Європейському парламенті, Раді Європи. 

З середини 2000-х років в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України у відділі навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури, запроваджено розробку програм і посібників для навчання ромською мовою.

Найбільшим успіхом у реалізації ромськими громадами своїх прав у сучасній незалежній Україні є  затвердження Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 вересня 2013 р. № 701-р Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року", у межах  реалізації якого створено Міжвідомчу робочу групу при Кабінеті міністрів України, до складу Секретаріату якої входять жінки ромської національності, делеговані Коаліцією ромських неурядових громадських організацій.

У грудні 2017 року ромські жінки були запрошені до Верховної Ради України на засідання круглого столу з питань ромських жінок, у ході проведення якого вони мали можливість представити проблеми своїх громад та презентувати позитивний досвід.

За підтримки Уряду України у Києві вже традиційно з  активістами ромських громад проводяться Тренінги ЮНІСЕФ, тренінги Ради Європи, ОБСЄ, ЄЦПР, ООН і багато інших, зокрема за участі представників Європейського центру із прав ромів, на яких, передусім, обговорюються такі теми як право на якісну освіту, соціально-медичні послуги, доступ до адекватного житла, а також право на роботу, захист ромів від нападів на ґрунті ненависті, протидія дискримінації ромів та сприяння держави у реалізації прав ромів на отримання документів.

Наразі представники ромських громад України безпосередньо співпрацюють з ООН Жінки Україна, з метою підвищення обізнаності саме ромських жінок з основними аспектами Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, та способів її використання для захисту своїх прав.

Створення в Україні експертних ромських громадських організацій та збільшення у різних професійних сферах кількості спеціалістів ромської національності, а також наявність на місцевих рівнях ромських депутатів є прогресивною ознакою діючої державної політики у напрямку реалізації прав ромів у сучасному суспільстві.

 

Податковим кодексом України передбачена компенсація частини витрат, понесених платником податку за навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Так, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До 1 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. – 1930 грн. (1378 грн.*1,4). Тобто це максимальна сума компенсації за один навчальний місяць. За навчальний рік сума не могла перевищувати 19300 грн.
(1930 грн. *10 навчальних місяців).

З 1 січня 2017 року скасовано обмеження щодо суми коштів та навчального періоду, за який здійснено таку сплату та враховуються фактично понесені платником податку витрати. При цьому, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті164 Податкового кодексу України.

Також платник податку може скористатися правом на отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того чи одержує такий член сім’ї заробітну плату.

Для отримання права на податкову знижку громадянину України необхідно по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року подати до державної податкової інспекції за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи, отримані у минулому році.

Повний перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у ст.166 Податкового кодексу України:

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Не менш актуальною ініціативою Міністерства соцполітики #МуніципальнаНяня передбачено відшкодування витрат на няню для дитини до 3-х років. Розмір відшкодування становить з 1 січня 2019 року – 1626 грн. щомісяця. Відшкодування сплачується за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею. Для того, щоб отримати відшкодування необхідно звернутися у відділ соцзахисту відповідної ради за місцем проживання та надати:

– копію офіційно укладеного з нянею договору;

– документи, що підтверджують оплату послуг няні (квитанції, чеки, виписки з банківського рахунку);

– паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дитини;

– заяву на отримання компенсації.

Документи необхідно подати протягом місяця з моменту укладення угоди з нянею та щомісяця до 5 числа здавати документи про оплату праці няні. Муніципальною нянею може бути будь-хто, хто зареєструвався як фізична особа-підприємець.

Документи необхідно подати протягом місяця з моменту укладення угоди з нянею та щомісяця до 5 числа здавати документи про оплату праці няні. Муніципальною нянею може бути будь-хто, хто зареєструвався як фізична особа-підприємець.

Лічені дні віддаляють українське суспільство від першого туру президентських виборів. А вже через три тижні, 21 квітня, імовірно відбудеться другий тур, який визначить переможця виборчих змагань.

Щоб у день волевиявлення запобігти можливим порушенням або ж мимоволі не потрапити у неприємну ситуацію, кожному виборцю бажано знати основні правила голосування та відповідальність за їх недотримання.

Значна частина зловживань і ненавмисних порушень традиційно стосується головного виборчого документа – бюлетеня для голосування. Тож варто пам’ятати, що бюлетень у жодному разі не може бути виданий особі без паспорту (військового квитка) та отриманий не від члена виборчої комісії. Категорично забороняється передавати документ стороннім особам, виносити його за межі дільниці, а також умисно гіпсувати. За такі дії можна поплатитися штрафом (1700-5100 гривень), а в окремих випадках потрапити на виправні роботи чи навіть отримати до 3-х років обмеження волі.

Питанням, яке часто викликає неоднозначні трактування, є фото (відео) зйомка заповненого виборчого бюлетеня. У більшості випадків вам скажуть, що це заборонено, оскільки маємо справу з порушенням таємниці голосування. Згідно з Кримінальним кодексом України, за таке порушення виборцю загрожує до трьох років обмеження волі, тоді як для членів виборчої комісії та спостерігачів – позбавлення волі на такий же строк.

Але на практиці встановити зв’язок фотографування бюлетеня з порушенням таємниці голосування непросто. По суті, за сам факт фотозйомки відповідальність не передбачена, якщо ви не станете привселюдно демонструвати ці фотографії або якщо вас не запідозрять у торгівлі своїм голосом. Адже фотозвіти є одним зі свідчень контрольованого голосування і наслідком підкупу виборців. Тому якщо вас помітять за фото- чи відеофіксацією заповненого бюлетеня, вам все одно не оминути неприємної процедури пояснень правоохоронцям, додаткової перевірки фактів і намірів. Інакше кажучи, робити селфі з бюлетенем у кабінці для голосування не заборонено, однак виключно для особистого архіву, а не поширення в соцмережах чи публічної демонстрації в інших формах.

Якщо у вас немає бажання наступні 5-7 років провести у в’язниці, бережіть виборчі скриньки – за їх навмисне пошкодження настає кримінальна відповідальність.

За отримання обіцянки, пропозиції чи одержання вигоди, пов’язаної з реалізацією права голосу,  на виборця (або того, хто пропонує вигоду) чекає відповідальність у вигляді штрафу, виправних робіт або обмеження волі до 2-х років. Важливо наголосити, що проблеми із законом мають не лише ті, хто намагається скуповувати голоси, а й ті, хто їх продає. Тож отримані кількасот гривень в обмін на голос за кандидата можуть спричинити вдесятеро більші витрати і тривалі негаразди для громадян.

Слід також зазначити, що під час голосування на виборчій дільниці не можуть постійно перебувати сторонні особи, які не належать до членів комісії, офіційних спостерігачів та довірених представників кандидатів. Відтак, якщо вам стане відомо про такі випадки, неодмінно зверніться до уповноважених осіб.

Загалом навіть при підозрах на будь-які незаконні дії треба звертатися до голови виборчої комісії на дільниці, спостерігачів і, звісно, до поліції. При цьому громадяни можуть виступити як в ролі свідка порушення, так і безпосередньо заявителя. Крім самого звернення до правоохоронців, бажано ще й зафіксувати інцидент, знявши його на відео чи зробивши фото. Це суттєво підвищить шанси на притягнення порушників до відповідальності.

Як наслідок, завдання кожного виборця – не лише прийти на дільницю і проголосувати, а й бути пильним та активним учасником виборчого процесу загалом. Адже чесні і прозорі вибори мають куди більше шансів відбутися в умовах якнайширшої залученості пересічних громадян до контролю над голосуванням. Нарешті, саме від демократичності волевиявлення залежатиме суспільна легітимність результатів виборів. А в ситуації гострої політичної боротьби та близьких показників кандидатів відсутність претензій до процедури голосування є важливим запобіжником від загострення поствиборчих суперечностей.

 

Керівник юстиції Київської області

Олексій Шевченко 

Вже за тиждень в Україні відбудеться перший тур президентських виборів.

Тому в межах інформаційної кампанії Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ» ми нагадуємо основні правила голосування та перебування на виборчій дільниці. Дотримання цих правил дозволить  вам реалізувати своє виборче право швидко, надійно та без зайвих перешкод.

Насамперед, варто звернути увагу на запрошення, яке кожен виборець має отримати до 25 березня. В ньому вказана адреса і час, де і коли ви зможете проголосувати. Якщо запрошення не надійшло – неодмінно перевірте себе у списках виборців, звернувшись до дільничної виборчої комісії.

Якщо ви не потурбуєтесь про це завчасно і в день виборів з’ясується, що вас немає у списку, вам у жодному разі не видадуть бюлетень для голосування.

Зауважте – проголосувати можна виключно за наявності паспорта громадянина України (або військового квитка для військовослужбовців). Ні закордонний паспорт, ні водійське посвідчення та інші документи такого права не дають. Обов’язково слідкуйте також за своєчасністю зміни фотокартки у 25 та 45 років, адже без них документ вже через місяць вважається недійсним.

Пам’ятайте, що голосування є особистим. Тобто віддати свій голос на дільниці можна лише власноруч, тоді як друзі, родичі і будь-хто сторонній не мають права голосувати замість вас.

Однак, якщо ви фізично не в змозі заповнити бюлетень і опустити його до виборчої скриньки, вам можуть допомогти сторонні особи, але в жодному разі не члени виборчої комісії, кандидати на виборні посади, їх довірені особи та спостерігачі.

Крім того, голосування є таємним. Це значить, що в кабінці для голосування може знаходитися тільки одна людина, а фотографувати, демонструвати іншим чи виносити за межі дільниці свій використаний бюлетень заборонено.

Заповнюючи бюлетень, необхідно проставити лише одну відмітку навпроти кандидати, за якого голосуєте. Всі інші позначення не допускаються, а бюлетень з такими відмітками вважається зіпсованим.

Втім, якщо ви мимовільно допустили помилку при заповненні бюлетеня, то маєте змогу звернутися до членів виборчої комісії із заявою про повторну одноразову видачу нового бюлетеня.

Особливу увагу слід звернути на те, що на виборчій дільниці категорично заборонена агітація. Тобто не можна приходити на місце голосування з політичною символікою, наприклад, у футболках, з прапорцями чи плакатами із зображенням кандидатів та їх передвиборчих гасел.

Нарешті, до дільниці забороняється входити зі зброєю, алкогольними напоями, а також домашніми тваринами.

Завітати до виборчої дільниці можна традиційно з восьмої години ранку до восьмої вечора, при цьому проголосувати буде можливість і після 20.00. Головне – встигнути зайти у приміщення дільниці до її закриття.

Сподіваємось, ці елементарні правила дозволять вам зекономити час та уникнути зайвих непорозумінь  на прийдешніх виборах президента України.

 

Начальник Головного територіального

 управління юстиції у Київській області

Олексій Шевченко

Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням.  Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка».  Можете більш детально про нього розповісти? 

                                                                                  Світлана Гончарова

 

Що таке «Пакунок малюка»?

«Пакунок малюка» —  це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

 

Хто має право отримати  таку допомогу?

Отримати допомогу «пакунок малюка»  мають право як громадяни України,  так  й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

 

Патронатний вихователь  отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

 

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

 

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів  визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

 

Коли надається допомога?

Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у  пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

 

Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження. 

 

Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був  відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до  місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення  про забезпечення такою допомогою.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей!

Напевно, для переважної більшості українців слово «булінг» викликає такі ж зрозумілі асоціації, як «бінджвотчинг» чи «бодішеймінг». Та попри словесну новизну явище булінгу, на жаль, є вкрай поширеним серед українських підлітків.

Згаданим терміном позначають фізичне або моральне насильство, агресивну поведінку неповнолітніх стосовно ровесників чи дорослих осіб, яка викликає страх і тривогу, а також містить ознаки свідомого жорстокого ставлення. Лаконічним україномовним аналогом «булінгу» є цькування.

На практиці мова йде про широкий діапазон прояву агресії – від рукоприкладства до постійних словесних образ, принижень чи непристойностей у соцмережах.

Булінг – проблема світового масштабу. За даними ЮНІСЕФ, наприклад, у 2017 році від цькування однолітків потерпали понад 150 мільйонів дітей від 13 до 15 років, в Україні – близько третини (24%) осіб того ж віку.

Та незважаючи на вкрай тривожну статистику, донедавна ця проблема відверто замовчувалась у суспільстві, що лише потурало підліткову агресію. Країна шоковано переглядала відео жорстоких побоїв і знущань школярів над своїми ровесниками, втім далі морального осуду чи з’ясування стосунків між батьками дітей справа не заходила. Що, зрештою, не дивно, оскільки якихось конкретних, орієнтованих саме на вказану проблему, правових інструментів просто не існувало.

Тому Мін’юст спільно з народними депутатами та профільними громадськими організаціями минулого року ініціював розробку та прийняття закону, спрямованого на протидію та запобігання цькуванню серед неповнолітніх. Документ вперше на законодавчому рівні визначає поняття булінгу,  вводить адміністративну відповідальність за нього та встановлює послідовність дій для керівників навчального закладу і батьків, чиї діти вдаються до цькування або потерпають від нього.

Тож, що робити, якщо дитина постраждала від булінгу? Існує кілька можливостей, кожну з яких можна використати залежно від особливостей конкретної ситуації. Передусім, варто звернутися до директора, завуча або ж класного керівника у школі. Закон зобов’язує останніх скликати спеціальну комісію з педагогічного колективу для розгляду ситуації. Якщо в діях учнів комісія виявить ознаки булінгу, керівництво навчального закладу може звернутися до Національної поліції, яка відкриває справу про адміністративне правопорушення. Крім того, із заявою до Нацполіції можуть звернутися батьки постраждалої дитини. Після розслідування правоохоронці передають матеріали справи до суду, який виносить рішення про покарання особи, яка вчинила булінг. Альтернативною можливістю є звернення до громадських організацій, наприклад до ГО «Ла Страда – Україна», одним з головних напрямів діяльності якої є захист прав дітей.

Відповідно до закону, за вчинення булінгу вперше на порушника накладається штраф у розмірі від 340 до 850 гривень. Якщо протягом року після судового вироку підліток вдається до цькування повторно, на нього чекатиме адміністративне стягнення вже від 1700 до 3400 гривень. При  цьому за дії малолітніх або неповнолітніх осіб від 14 до 16 років штраф стягується з їхніх батьків. Покарання також передбачено для педагогів, котрі замовчують випадки булінгу – від 850 до 1700 гривень.

Важливо, що ці норми не залишилися тільки словами на папері. Закон діє лише кілька місяців, а в Україні вже є перші судові рішення по булінгу. Піонером у покаранні за цькування стала Київська область, де у Бориспільському районі батьки школярки мають сплатити понад тисячу гривень штрафу за дії своєї доньки щодо її однокласниці. А вже на початку березня суд на Хмельниччині покарав батьків підлітка, котрий тривалий час ображав і вдавався до погроз на адресу шкільної вчительки. Як видно з останнього випадку, булінг є агресією не лише щодо неповнолітніх, а в тому числі стосовно дорослих учасників навчального процесу, які потерпають від підлітків.

Таким чином, в Україні формується судова практика притягнення до відповідальності за булінг, а це означає завершений характер правової протидії цьому явищу. Адміністративний механізм спрацював, але чи достатньо цього для ефективної боротьби зі цькуванням в українських школах?

Очевидно, що ні. Булінг – складна соціально-психологічна, почасти вікова і комплексна виховна проблема. Тому, крім суто адміністративних інструментів, нове законодавство включає низку правопросвітницьких, інформаційних та профілактичних заходів, спрямованих на формування оперативної реакції відповідальних осіб у ситуації булінгу. Дуже важливо, що в країні набувають поширення учнівські ініціативи шкільної медіації, в межах яких підлітки самі виступають модераторами у випадках непорозумінь та конфліктів між однолітками.

Зі свого боку, Мін’юст вже тривалий час реалізує масштабну інформаційну кампанію з адвокації антибулінгового законодавства, проводячи по всій країні правові уроки та акції зі школярами, спільні заходи з педагогічними працівниками  і співробітниками правоохоронних органів. І головний результат цих зусиль – не так судові вироки, як суспільний резонанс довкола випадків булінгу, той розголос, якого набувають подібні прецеденти, й та увага, яку діти, батьки і вчителі в усіх регіонах приділяють таким ситуаціям. Проблема більше не замовчується. Вона виведена на порядок денний і потребує дедалі активнішої комунікації всіх сторін задля свого вирішення. Адже навряд чи хтось із притомних батьків хоче, щоб його дитина згадувала шкільні роки з острахом і відразою, які часто ламають людям все життя. 

Непоодинокими є випадки, коли громадяни звертаються до Головного територіального управління юстиції у Київській області з питаннями про повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Наголошуємо, що, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, були внесені зміни до актового запису чи його було поновлено, Ви можете звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України із заявою щодо його повторної видачі. При собі необхідно мати паспорт (паспортний документ) та сплатити державне мито (на сьогодні це 51 коп.).

За  повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви.

       Від сплати державного мита звільняються :

·  громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

·  громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;

·  громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

·  інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

·  інваліди I і II груп.

Отримати свідоцтво відповідно до законодавства можуть також батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, представник закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування (за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують його особу), а також будь-яка особа (Ваш представник) – у разі документального підтвердження її повноважень (за довіреністю).

Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини.

Особі, позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються.

Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя, а також дітям, у тому числі й усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так і з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом, представникові органу опіки та піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.

Після припинення шлюбу внаслідок його розірвання свідоцтва про шлюб повторно не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявників відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено – Ви маєте право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця Вашого проживання. 

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану (окрім випадків, коли актовий запис зберігається на тимчасово окупованій території України).

Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану  видаються того самого дня.

За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 15-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.