Міністерство юстиції України ініціювало надання українським громадянам комплексу послуг, пов’язаних з державною реєстрацією народження дитини (пакет сервісів під умовною назвою «Електронне малятко»).

Що це дає молодим батькам та малюку?

Під час державної реєстрації народження дитини батьки (виключно за власним бажанням) зможуть одночасно отримати ряд послуг, зокрема:

-         Призначення допомоги при народженні дитини;

-         Реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

-         Реєстрація місця проживання дитини;

-         Реєстрація дитини у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків відповідно до Податкового кодексу України (присвоєння ідентифікаційного коду);

-         Видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.

При цьому надання послуги з державної реєстрації народження дитини здійснюватиметься в електронному вигляді. Крім того, ініціатива також передбачає можливість під час такої реєстрації передавати в електронному вигляді в режимі вільного часу інформацію про новонародженого до Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, запропонований пакет сервісів від Мін’юсту дозволить суттєво зменшити адміністративне навантаження на батьків шляхом зведення до мінімуму кількості необхідних документів та процедурних дій. Інакше кажучи, якщо сьогодні батьки малюків для повного оформлення всіх документів і процедур, пов’язаних з народженням дитини, мають звернутися до 9 державних органів, то із початком дії вказаних сервісів не буде потреби йти до жодної установи. 

День Святого Валентина – це найромантичніший день року, коли наречені можуть освідчитись в коханні, дарувати один одному валентинки з словами кохання та пропозиціями руки і серця, тож Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області запрошує всіх закоханих в атмосфері романтики поєднати свої серця, подати заяву про державну реєстрацію шлюбу, відсвяткувати заручини, ювілейне весілля та отримати незабутні, неймовірні враження.

Чекаємо Вас за адресою: м.Бровари, вул. Київська, 155 з 9.00 до 18.00

На жаль, протягом останніх років в України непоодинокими є випадки рейдерського захоплення нерухомого майна та проведення незаконних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте на законодавчому рівні встановлені превентивні заходи, які допомагають власникам нерухомого майна не допустити, зокрема, незаконного відчуження нерухомого майна, проведення державної реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно на підставі підроблених документів або за відсутності правових підстав для такої реєстрації.

Так, статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачена можливість зупинення державної реєстрації прав на підставі:

1) рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;

2) заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зупиняє державну реєстрацію прав з обов’язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об’єкта нерухомого майна та повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу, зазначену в Державному реєстрі прав як адресу для зворотного зв’язку.

Слід зазначити, що рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій дозволяє зупинити державну реєстрацію прав на невизначений строк і втрачає свою чинність лише після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.

Водночас заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій, на відміну від відповідного рішення суду, має обмежений термін дії. Така заява є чинною протягом десяти робочих днів з моменту її реєстрації в Державному реєстрі прав. Разом з тим, протягом зазначеного строку власник об’єкта нерухомого майна має можливість надати державному реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. У такому випадку заборона вчинення реєстраційних дій буде чинною до скасування відповідного рішення суду.

Також власник об’єкта нерухомого майна має право за власною ініціативою відкликати подану ним заяву про заборону вчинення реєстраційних дій.

Отже, підставами для відновлення реєстраційних дій є:

1) подання рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій;

2) відкликання власником заяви про заборону вчинення реєстраційних дій;

3) неподання власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

 

Якщо Ваші права порушені відповідною дією чи бездіяльністю державного реєстратора, положеннями ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено порядок оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора (далі – Закон про реєстрацію) суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Київської області.

Пропонуємо до Вашої уваги алгоритм дій щодо подання скарг у сфері державної реєстрації.

Перший крок. Скаржнику насамперед необхідно визначити належного суб’єкта розгляду скарги.

Повідомляємо , що Міністерство юстиції України розглядає скарги:

 - на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган юстиції.

Другий крок, який необхідно врахувати, перед подачею скарги, це те, що скарга повинна відповідати вимогам, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

 

 

 

Вимоги до скарги

Скарга, що подається на рішення, дії/бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації з зазначених напрямків, обов’язково повинна містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Для юридичних осіб засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003»). Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони принаймні повинні бути засвідчені підписом.

Особливий аспект полягає у тому, що у разі не дотримання хоча б однієї з вимог передбачених законодавством, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде відмовлено у розгляді скарги по суті.

Третій крок – строки для звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У свою чергу, рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Четвертим кроком буде направлення, з урахуванням всіх вимог та строків подання, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», належним чином оформленої скарги до територіального управління юстиції, або до Міністерства юстиції України.

Так, існує можливість направити скаргу до Головного територіального управління юстиції у Київській області за адресою: вулиця Євгена     Сверстюка, 15, Київ, 02000.

П’ятий крок – це можливість взяття участі у засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Про бажання скаржника та/або його представника бути присутнім на засіданні Комісії під час розгляду скарги по суті необхідно зазначити у самій скарзі. Також потрібно вказати бажаний спосіб отримання повідомлення про дату та час проведення засідання Комісії – телефонограмою або засобами електронної пошти.

За результатами розгляду скарги по суті Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації приймається рішення у формі наказу.

Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

 

Типові помилки при написанні скарг

З метою допомоги скаржникам у дотриманні законодавчих вимог до Вашої уваги пропонуємо кілька типових помилок та недоліків, яких скаржникам слід уникати при складанні відповідних заяв:

1. Відсутність дати складання скарги;

2. Закінчення встановленого законом строку подання скарги;

3. Подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав, набутого на підставі рішення суду;

4. Відсутність засвідчених копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника;

5. Питання, порушені у скарзі, не стосуються прийняття рішень про державну реєстрацію;

6. Відсутність обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;

7. Скарга не містить реквізитів рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

8. Наявне судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з того самого питання, з того самого предмета і тієї самої підстави;

9. Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

 

 

 

З прийняттям другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває було змінено мінімальний гарантований розмір аліментів для дитини – тепер він не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що робити, якщо один із батьків сплачує аліменти у сумі меншій, ніж встановлено законом?

Слід наголосити, що в такому випадку існує 2 шляхи:

·       якщо розмір аліментів встановлено у твердій грошовій (фіксованій) сумі – то для його підвищення необхідно буде звернутися до суду;

Суд, у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, може присудити розмір аліментів, що дорівнює прожитковому мінімуму - 1559 грн. для дитини до 6 років, 1944 грн. для дітей від 6 до 18 років.

·       якщо ж у резолютивній частині рішення суду вказано, наприклад: стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, то до суду звертатися не потрібно: виконавець самостійно робить перерахунок суми аліментів. З 28 серпня мінімальний гарантований розмір аліментів: для дітей до 6 років - 779, 50 коп.; для дітей від 6 до 18 років - 972 гривні.

 

Вітаю Вас пане Міністре! Поясність, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.
Роман Дергач

Що таке субсидія?

Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. 
Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.

Хто має право на субсидію?

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):
• Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
• Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

 
Які умови призначення субсидії?

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. 
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені). 
У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Які документи потрібні для отримання субсидії?

• Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
• Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
• Договір найму (оренди) житла (за наявності).
Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.
Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:
• на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
• на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

• За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);
громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;
у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
• За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:

виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.
Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Окрім того, необхідну консультацію Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103. 

 

 

Святкування ювілейного весілля – одна з найяскравіших і незабутніх подій в житті люблячого подружжя.

Відсвяткувати це радісне свято та розділити свої життєві надбання, ніжні почуття щасливого подружнього життя з дітьми, онуками та друзями запрошуємо до Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області за адресою: м.Бровари, вул. Київська, 155, тел. (04594) 4 04 60

Переважній більшості громадян час від часу доводиться звертатися до нотаріуса за широким спектром послуг – від засвідчення копій документів, оформлення спадщини і заповіту до укладення шлюбного договору чи купівлі-продажу майна.

Нині на території України діє 776 державних нотаріальних контор та працює 5 578 приватних нотаріуса.  Попри це, актуальною залишається проблема кадрового дефіциту в держнотконторах у віддалених регіонах держави. Адже якщо, скажімо, у великих містах вивіску «Нотаріус» можна зустріти ледь не на кожному кроці, то жителі багатьох населених пунктів іноді змушені долати сотні кілометрів для отримання нотаріальних послуг. Певна річ, високий попит породжує належну пропозицію, але це не аргумент, коли йдеться про рівність доступу громадян до гарантованих державою сервісів.

Сьогодні у 122 районах країни взагалі відсутні державні нотаріуси, а вакансії у держнотконторах не заповнюються роками.

Така ситуація негативно впливає на спроможність громадян отримувати нотаріальні послуги, що підтверджує проведене Мін’юстом соціальне опитування, в якому взяли участь понад 35 тисяч мешканців сільської місцевості в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій. Зокрема, 43% респондентів поскаржилися на віддаленість нотаріальних контор та нотаріусів від свого місця проживання.

Щоб вирішити проблему, Міністерство юстиції в межах нового антирейдерського законопроекту (проект № 9311 вже зареєстровано у парламенті) пропонує працівникам (консультантам) держнотконтор, співробітникам відділів нотаріату територіальних управлінь юстиції та представникам органів місцевого самоврядування, які здійснюють нотаріальні дії, видавати свідоцтво на право займатися нотаріальною діяльністю за спрощеною процедурою. Натомість це право передбачає обов’язок нотаріуса відпрацювати 3 роки в держаній нотаріальній конторі за направленням Мін’юсту.

Слід зауважити, що вказані фахівці за родом діяльності є добре обізнаними у тонкощах нотаріальної справи, а тому питання їх кваліфікації не є предметом дискусії. Водночас спрощена процедура отримання нотаріального свідоцтва навіть з урахуванням строку направлення дозволить набувати нову професію швидше, ніж за стандартних умов, що є гарним стимулом. Нарешті, ціна такої преференції – 3 роки обов’язкової роботи у певній держнотконторі – надасть Мін’юсту важелі для ліквідації кадрового дефіциту нотаріусів у тих місцях, де є відповідна потреба.

Окремо варто наголосити, що мова не йде про якийсь особливий статус чи «квазінотаріусів». За спрощеною процедурою видаватимуться типові свідоцтва, а особи, котрі їх отримають, матимуть ті ж права і повноваження, що й інші нотаріуси.

Іншою суттєвою проблемою, яка ускладнює доступ громадян до нотаріальних послуг, є їх вартість. Так, згідно з даними наведеного вище опитування, для понад 57% сільських мешканців в Україні розцінки нотаріусів є зависокими. Звичайно, якісні юридичні послуги кваліфікованого фахівця, яким має бути нотаріус, не можуть надаватися за безцінь, однак у багатьох випадках плата за такі послуги є надмірною для пересічного громадянина, а понад те – для соціально незахищених верств населення.

Тому законопроект 9311 передбачає відразу кілька змін у цьому контексті. Передусім, пропонується скасування норми про сплату не менше 1% від суми договору на користь приватних нотаріусів. По суті, ця норма безпідставно встановлює псевдоподаток для бізнесу і громадян, а тому більш обгрунтовано визначати вартість послуги виключно за домовленістю сторін.

Крім того, передбачається встановлення максимальної вартості нотаріальної дії у державних нотаріальних конторах на рівні 10 тис. неоподатковуваних мінімумів, адже відсутність верхньої межі плати за нотаріальну дію є джерелом випадків, коли вартість послуги виходить за рамки існуючих цінових реалій.

Нарешті, для незахищених верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб та дітей-сиріт, пропонується запровадження соціальних пільг в розмірі 50% державного мита за нотаріальні дії, що значно здешевить послуги нотаріусів для відповідних категорій осіб.

Відтак, уряд пропонує ефективні інституційні рішення для того, щоб кожен український громадянин, незалежно від того, де він мешкає і який дохід отримує, мав змогу безперешкодно оформити купівлю будинку, довіреність на авто чи просто засвідчити копії документів.

При цьому вирішення проблем з нотаріальними послугами – лише частина комплексу заходів, передбачених законопроектом #РейдерствоСтоп, який націлений також на підвищення якості роботи державних реєстраторів, захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи, а також на додаткову протекцію прав на нерухоме майно. Всі ці зміни загалом покликані сприяти захисту бізнесу та громадян від незаконних посягань, що є основою інвестиційної привабливості країни та додаткових можливостей для населення.

Начальник Головного територіального управління юстиції

у Київській області

Олексій Шевченко

1.    Доступ до державних реєстрів:

ü  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за допомогою якого можна:

o   отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно

o   перевірити документ, виданий Державним реєстром речових прав на нерухоме майно

o   попередньо подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

o   отримати інформацію про стан розгляду заяви (запиту)

o   поставити об’єкт нерухомого майна на контроль

 

ü  Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, який дозволяє:

o    отримати чи перевірити наявну інформаційну довідку

 

ü  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, завдяки якому можна:

o    безкоштовно отримати відомості онлайн

o    отримати електронну виписку (довідку, витяг)

o    отримати відповідь на запит

o    подати заяву для проведення державної реєстрації

 

ü  Реєстру громадських об’єднань

ü  Державного реєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агенств як суб’єктів інформаційної діяльності

ü  Єдиного реєстру громадських формувань

ü  Єдиного реєстру арбітражних керуючих

ü  Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень

ü  Єдиного державного реєстру судових рішень

ü  Єдиного реєстру апостилів

ü  Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення

ü  Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"

ü  Єдиного реєстру нотаріусів

 

2.    Доступ до веб-порталу звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, через який Ви можете:

ü  подати заяву онлайн

ü  записатись на прийом до відділу ДРАЦС у зручний для Вас час

ü  задати питання в режимі онлайн та отримати відповіді від фахівців

 

3.    Запис на прийом до керівника державної установи в режимі відеоконференції

 

4.    Доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР), за допомогою якого у Вас є можливість:

ü  безкоштовно отримати відомості з автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації

ü  отримати відомості з ЄДР у вигляді виписки, витягу або довідки

ü  отримати відповідь на запит

ü  оформити та подати електронні документи, які в подальшому направляються державному реєстратору

 

5.    Отримання інформації про діяльність арбітражних керуючих

 

6.    Доступ до послуг електронного суду:

ü  сплата судового збору онлайн

ü  отримання інформації щодо стадії розгляду судової справи

ü  доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень

ü  отримання процесуальних документів в електронному вигляді

ü  надсилання судових повісток шляхом SMS-повідомлень

ü  вільний доступ до відомостей у справах про банкрутство

 

7.    Замовлення електронного цифрового підпису

 

Електронні сервіси доступні за посиланням: https://kap.minjust.gov.ua/

Контактний телефон: 0-800-50-85-84 (дзвінки в межах України безкоштовні)

Завдяки прийняттю другого пакету законів у рамках проекту Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України #ЧужихДітейНебуває в українському законодавстві було виокремлено поняття "мінімальний гарантований" та "мінімальний рекомендований" розміри аліментів.

Відтак, мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 1 січня 2019 року він становить:

- 1626 гривень для дітей менше 6 років;

- 2027 гривень для дітей 6 років і старших.